випадіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
евентерація — ї, ж. Випадіння внутрішніх органів із черевної порожнини через дефект її стінки … Український тлумачний словник
інтерпозиція — ї, ж. 1) Часткове блокування або затінення одного об єкта в зоровій зоні іншим об єктом. 2) Укорінення будь яких тканин між основними фрагментами кістки при її переломі або між суглобовими поверхнями при вивиху. •• Інтерпози/ція ма/тки операція,… … Український тлумачний словник
кальцергени — ів, мн. Речовини, які при введенні в організм спричиняють випадіння солей кальцію у певних органах і тканинах … Український тлумачний словник
кальцифілактичний — а, е Стос. до кальцифілаксії. •• Кальцифілакти/чна реа/кція випадіння солей кальцію в органах і тканинах організму при кальцифілаксії … Український тлумачний словник
коагуляція — ї, ж., спец. Процес зсідання й випадіння в осад частинок речовини з колоїдного розчину … Український тлумачний словник
копулятивний — а, е: •• Копуляти/вна дисфу/нкція послаблення або випадіння однієї або кількох фаз статевого циклу. Копуляти/вний цикл період від виникнення статевої домінанти до моменту виділення сперматозоїдів … Український тлумачний словник
мієломенінгоцеле — невідм., с. Випадіння частини спинного мозку та його оболонок при розщіленні хребта у вигляді кісти, заповненої спинномозковою рідиною … Український тлумачний словник
монілетрикс — у, ч. Спадкове захворювання волосся; інтенсивне випадіння волосся на голові дитини через кілька місяців після народження … Український тлумачний словник
оніхоптоз — у, ч. Випадіння нігтів … Український тлумачний словник
